Українська

Ко-ри́т-ни-ця

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Корит-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.

назва кількох населених пунктів в Україні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: кори́тце топоніми: Кори́тища, Кори́тища, Кори́тище, Кори́тна, Кори́тна, Кори́тне, Кори́тно-Забу́зьке, Кори́тня, Коритня́ни, Коритува́та ін. іменники: коритар прикметники: коритоподі́бний

Від ??

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Коритниця