Лучинець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

село[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. Лучине́ць  —
Р. Лучинця́  —
Д. Лучинце́ві
Лучинцю́
 —
З. Лучине́ць  —
Ор. Лучинце́м  —
М. Лучинці́
Лучинця́
 —
Кл. Лучинцю́*  —

Лу-чи-нець

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Луч-; суфікси: -ин-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. село в Україні, Вінницькій області. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

прізвище[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. Лучине́ць Лучинці́
Р. Лучинця́ Лучинці́в
Д. Лучинце́ві
Лучинцю́
Лучинця́м
З. Лучине́ць Лучинці́
Ор. Лучинце́м Лучинця́ми
М. Лучинці́
Лучинця́
Лучинця́х
Кл. Лучинцю́* Лучинці́*

Лу-чи-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Луч-; суфікси: -ин-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]