Люботин
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Любо́тин | — |
| Р. | Любо́тина | — |
| Д. | Любо́тинові Любо́тину |
— |
| З. | Любо́тин | — |
| Ор. | Любо́тином | — |
| М. | на/у Любо́тину | — |
| Кл. | Любо́тину* | — |
Лю-бо́-тин
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Люботин-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва кількох населених пунктів в Україні. ◆ Ще один археологічний комплекс V–III ст. до н. е. розміщується поблизу селища Люботин і займає частину вузького мису на березі річки Мерефа.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
