Микулинці

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — Мику́линці
Р.  — Мику́линців
Д.  — Мику́линцям
З.  — Мику́линців
Ор.  — Мику́линцями
М.  — на/у Мику́линцях
Кл.  — Мику́линці

Ми·ку́·лин·ці

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 5*a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -микул-; суфікси: -ин-ц-; закінчення:

Значення[ред.]

  1. геогр. назва кількох населених пунктів в Україні ◆ Микулинці мають майже стандартний набір архітектурних пам'яток центрально-європейського міста: замок, костел, палац, старовинний цвинтар.

Синоніми[ред.]

  1. -

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

  1. селище, селище міського типу

Гіпоніми[ред.]

  1. -

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

За однією з версій, назва селища походить від імені його засновника — воєводи князя Василька Микули. Згідно з іншою, — від давньої церкви святого Миколая, яку збудували тут монахи.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]