селище

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. се́лище се́лища
Р. се́лища се́лищ
Д. се́лищу се́лищам
З. се́лище се́лища
Ор. се́лищем се́лищами
М. се́лищі се́лищах
Кл. се́лище* се́лища*

се́-ли-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сел-; суфікс: -ищ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. населений пункт у сільській місцевості. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дніпро, Україну згадаєм, // Веселі селища в гаях, // Могили-гори на степах — // І веселенько заспіваєм… Тарас Шевченко, «Повне зібрання творів у шести томах, т. II», 1963 р. ◆ Тихо в гаї і в селищі, // Спить ще оболонь, // Вже погас у попелищі // Наш нічний огонь. Іван Франко, «Твори в двадцяти томах, т. XIII», 1954 р. ◆ На значній віддалі від шосе Брянський і Черниш помітили дахи гірського селища. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. III», 1959 р. // місце розташування кочівників, будівельних загонів, розвідувальних партій і т. ін. ◆ У пишній зелені луків за чверть години виросло селище з легких юрт. Зінаїда Тулуб, «В степу безкраїм за Уралом», 1964 р. ◆ Для вивчення Антарктики Радянський уряд організував там добре устатковану станцію, де за короткий строк виросло ціле селище «Мирний». , «Наука і життя, 8», 1956 р.
  2. населений пункт міського типу, розташований поблизу міста або фабрики, заводу тощо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Було вже нерано. Селище тонуло в темряві. Тільки шахта і естакада рясно світилися вогнями. Дмитро Ткач, «Плем'я дужих», 1961 р. ◆ Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища Юрій Шовкопляс, «Інженери», 1956 р. ◆ На місці сучасних сіл поступово створюватимуться впорядковані селища міського типу, в яких використовуватимуться досягнення сучасного комунального і культурно-побутового обслуговування. , «Комуніст України, 1», 1968 р.
  3. археол. залишки стародавнього неукріпленого поселення. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ У зв'язку з рухом сарматів на захід привертають увагу городища і селища нижнього Дніпра. , «Археологія, VIII», 1953 р.
  4. заст. поселення (у 2 знач.). [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ — Ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські. Марко Вовчок, «Твори в шести томах, т. І», 1955 р.
  5. рідк. місце, де колись було село. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Як ото пройшла чутка по всій Україні, по Волині і Подолії, що Палій скликав людей на старі українські селища, то і посунулись до Хвастова [Фастова] люди з усіх усюд. Данило Мордовець, «Твори в двох томах, т. I», 1958 р.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Похідне утворення від село, див.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]