Монастирець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Монастире́ць | — |
| Р. | Монастирця́ | — |
| Д. | Монастирцю́ | — |
| З. | Монастире́ць | — |
| Ор. | Монастирце́м | — |
| М. | Монастирці́ Монастирця́ |
— |
| Кл. | Монастирцю́* | — |
Мо-нас-ти-ре́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Монастир-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: [mɔnɐsteˈrɛt͡sʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва кількох населених пунктів в Україні. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*b
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 11 букв/uk
- Топоніми/uk
- Села України/uk
- Львівська область/uk