Українська

Са-гай-да́ч-не

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Сагайдач-; суфікс: -н; закінчення: -е.

геогр. урочище в Україні ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Поблизу урочища Сагайдачне у лівобережній частині Дніпровського району Запоріжжя мешканець Віктор Доронович знайшов старовинну мотику для оброблення землі. Джерело — Еспресо.

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів