Сможе

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Смо́же	—
Р.	Смо́жа	—
Д.	Смо́жу	—
З.	Смо́же	—
Ор.	Смо́жем	—
М.	Смо́жі	—
Кл.	Смо́же*	—

Смо́-же

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Смож-; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: [ˈsmɔʒe]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. геогр. село в Україні, Львівська область. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів