Ярина
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Яри́на | Яри́ни |
| Р. | Яри́ни | Яри́н |
| Д. | Яри́ні | Яри́нам |
| З. | Яри́ну | Яри́н |
| Ор. | Яри́ною | Яри́нами |
| М. | Яри́ні | Яри́нах |
| Кл. | Яри́но | Яри́ни |
Я-ри́-на
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ярин-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [jɐˈrɪnɐ] (одн.), [jɐˈrɪne] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське жіноче ім'я. [≈ 1][▲ 1] ◆ Три зіроньки ясні, Три дівоньки красні… Третя зірка ясна — Це Ярина красна Народна пісня
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Іри́на, Яри́на (Іре́на, Їри́на, Ори́на, Ори́ся тощо; рос. Ари́на) — від грецького Εἰρήνη (Ейрена), від εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя»[1].
Також висловлюють альтернативні версії: 1) яра д.-рус. «весна»; 2) ярий «завзятий, гарячий»; споріднене чес. іменам Jarka (ж.) та Jarek (ч.); пор. тж. перший елемент імені Ярослав/Ярослава, Ярополк, Яромир.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Іри́на // Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с. — С. 316.
