азбука

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. а́збука а́збуки
Р. а́збуки а́збук
Д. а́збуці а́збукам
З. а́збуку а́збуки
Ор. а́збукою а́збуками
М. а́збуці а́збуках
Кл. а́збуко* а́збуки*

а́з-бук-а

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Корінь: -а́зб-; суфікс: -ук-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку. ◆ книжечок з кунштиками В Ромні накупила [княжна].. азбуку по кунштиках заходилась вчити Тарас Шевченко
  2. книжка для початкового навчання грамоти. ◆ Як пройшов усю азбуку,— аж повеселішав: діло пішло спірніше Панас Мирний
  3. перен. основні, найпростіші положення, основи чого-небудь. ◆ Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики Іван Франко

Синоніми[ред.]

  1. алфавіт, абетка
  2. бук­вар
  3. -

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники: азбучний
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]