ад'єктивація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ад'єктива́ція | — |
| Р. | ад'єктива́ції | — |
| Д. | ад'єктива́ції | — |
| З. | ад'єктива́цію | — |
| Ор. | ад'єктива́цією | — |
| М. | ад'єктива́ції | — |
| Кл. | ад'єктива́ціє* | — |
ад'-єк-ти-ва́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ад'єктив-; суфікс: -аціj; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. перехід слів якої-небудь граматичної категорії (переважно дієприкметників) у прикметники. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |