Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	багніту́ю	багнітува́в	багнітува́тиму	—
Ти	багніту́єш	багнітува́в багнітува́ла	багнітува́тимеш	багніту́й
Він Вона Воно	багніту́є	багнітува́в багнітува́ла багнітува́ло	багнітува́тиме	—
Ми	багніту́єм(о)	багнітува́ли	багнітува́тимем(о)	багніту́ймо
Ви	багніту́єте	багнітува́ли		багніту́йте
Вони	багніту́ють	багнітува́ли	багнітува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	багніту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	багнітува́вши
Безособова форма	багніто́вано

багнітувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -багн-; суфікси: -і -т -ува; дієслівне закінчення: -ти.

діал. бруднити ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
псувати, нівечити щось ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
1. образно ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя Грабовський

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів