багнітувати

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	багніту́ю	багніту́вав	багніту́ватиму	—
Ти	багніту́єш	багніту́вав багніту́вала	багніту́ватимеш	багніту́й
Він Вона Воно	багніту́є	багніту́вав багніту́вала багніту́вало	багніту́ватиме	—
Ми	багніту́єм(о)	багніту́вали	багніту́ватимем(о)	багніту́ймо
Ви	багніту́єте	багніту́вали		багніту́йте
Вони	багніту́ють	багніту́вали	багніту́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	багніту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	багніту́вавши
Безособова форма	багніто́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -багн-; суфікси: -і-т-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. бруднити
2. псувати, нівечити щось
   1. образно ◆ Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя Грабовський

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: багнітувати