балабон
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | балабо́н | балабо́ни |
| Р. | балабо́на | балабо́нів |
| Д. | балабо́нові балабо́ну |
балабо́нам |
| З. | балабо́н | балабо́ни |
| Ор. | балабо́ном | балабо́нами |
| М. | на/у балабо́ну | на/у балабо́нах |
| Кл. | балабо́ну* | балабо́ни* |
ба-ла-бо́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -балабон-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. брязкальце, бубонець. ◆ І грали балагульські балабони, І машталір хитавсь на передку Рильський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |