бандурник

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	банду́рник	банду́рники
Р.	банду́рника	банду́рників
Д.	банду́рникові банду́рнику	банду́рникам
З.	банду́рника	банду́рників
Ор.	банду́рником	банду́рниками
М.	банду́рникові, банду́рнику	банду́рниках
Кл.	банду́рнику	банду́рники

бан-ду́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандур-; суфікси: -н-ик.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. майстер, що робить бандури. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

прізвища: Бандурко

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: бандурник