Перейти до вмісту

бандурник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. банду́рник банду́рники
Р. банду́рника банду́рників
Д. банду́рникові
банду́рнику 		банду́рникам
З. банду́рника банду́рників
Ор. банду́рником банду́рниками
М. банду́рникові, банду́рнику банду́рниках
Кл. банду́рнику банду́рники

бан-ду́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандур-; суфікси: -н-ик.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []

    • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. майстер, що робить бандури. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ↑ ?
    Антоніми
    1. ↑ ?
    Гіпероніми
    1. ↑ майстер
    Гіпоніми
    1. ↑ ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=бандурник&oldid=476533