бандурник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. банду́рник банду́рники
Р. банду́рника банду́рників
Д. банду́рникові
банду́рнику
банду́рникам
З. банду́рника банду́рників
Ор. банду́рником банду́рниками
М. банду́рникові
банду́рнику
банду́рниках
Кл. банду́рнику банду́рники

бан-ду́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандур-; суфікси: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. майстер, що робить бандури. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. майстер

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]