бандура

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. банду́ра банду́ри
Р. банду́ри банду́р
Д. банду́рі банду́рам
З. банду́ру банду́ри
Ор. банду́рою банду́рами
М. банду́рі банду́рах
Кл. банду́ро* банду́ри*

бан-ду́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандур-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Бандура
бандура роботи невідомого майстра. ХІХ ст. Сумська обл. НМНАПУ

Значення[ред.]

  1. муз. український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі, а біля його стоїть, настороживши вуха, прив'язаний до дуба кінь, ніби слуха ту музику. Стороженко О. П.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. банду́ра банду́ры
Р. банду́ры банду́раў
Д. банду́ре банду́рам
З. банду́ру банду́ры
О. банду́рай, банду́раю банду́рамі
М. банду́ре
Пр. {{{prp-sg}}} -

бан-ду́-ра

іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандур-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. муз. бандура (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. банду́ра банду́ры
Р. банду́ры банду́р
Д. банду́ре банду́рам
З. банду́ру банду́ры
О. банду́рой
банду́рою
банду́рами
П. банду́ре банду́рах

бан-ду́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -бандур-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. муз. бандура (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]