Українська

без-ба́т-чен-ко

Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -бат-; суфікси: -ч -енк; закінчення: -о.

розм., заст. нешлюбна дитина. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторганого серця Олександр Петрович Довженко
той, хто не має батьків; сирота. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!… Т. Г. Шевченко
перен., зневажл. людина, що не має батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

нешлюбна дитина
Англійська_en: bastard ^(en)

той, хто не має батьків; сирота

людина, що не має батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників