благовістити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я благові́щу благовістив
благовістила
благовістимо  —
Ти благовістиш благовістив
благовістила
благовістите благовісти
Він
Вона
Воно
благовістить благовістив
благовістила
благовістило
благовістить  —
Ми благовістимо благовістили благовістимо благовісти
Ви благовістите благовістили благовістите
Вони благовістять благовістили благовістять  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. благовістячи́
Дієприсл. мин. ч. благовістив, благовістивши
Пас. дієприкм. теп. ч. благові́щний
Безособова форма благовістно

бла-го-віс-ти́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -віст-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Була неділя. В селі почали благовістить на службу Нечуй-Левицький
  2. перен., уроч. виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Іде святий Петро Та, йдучи в Рим благовістити, Зайшов у гай води напитись І одпочити Шевченко
  3. розм. поширювати серед людей, розголошувати що-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть, якусь новину благовістить

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Виявлена петля у шаблонах: Шаблон:спорідн

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи
виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що-небудь
поширювати серед людей, розголошувати що-небудь

Джерела[ред.]