благовіст

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бла́говіст	бла́говісти
Р.	бла́говіста	бла́говістів
Д.	бла́говістові бла́говісту	бла́говістам
З.	бла́говіст	бла́говісти
Ор.	бла́говістом	бла́говістами
М.	на/у бла́говісту	на/у бла́говістах
Кл.	бла́говісту*	бла́говісти*

бла́-го-віст

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -віст-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст., церк. дзвоніння перед початком церковної відправи, служби. ◆ На дзвіниці чатував старий пасічник Чмель, щоб зустріти молодих урочистим благовістом Тулуб

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Благовіст топоніми: Благовіщення, Благовіщенка ін. іменники: благовісник, дієслова: благовістити

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: благовест (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: благовіст