Благовіщення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Благові́щення	Благові́щення
Р.	Благові́щення	Благові́щень
Д.	Благові́щенню	Благові́щенням
З.	Благові́щення	Благові́щення
Ор.	Благові́щенням	Благові́щеннями
М.	Благові́щенні Благові́щенню	Благові́щеннях
Кл.	Благові́щення	Благові́щення

Бла-го-ві́-щен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -віщ-; суфікси: -ен-н; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. одне з християнських свят ◆ На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто Коцюбинський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Благовіст топоніми: Благовіщенка ін. іменники: благовісник, благовіст дієслова: благовістити

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Благовещение (ru) сер., Благовещенье (ru) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: Благовіщення