благодать

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	благода́ть	благода́ті
Р.	благода́ті	благода́тей
Д.	благода́ті	благода́тям
З.	благода́ть	благода́ті
Ор.	благодаттю	благода́тями
М.	благода́ті	благода́тях
Кл.	благода́те*	благода́ті*

бла-го-да́ть

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -дать-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. у релігійному уявленні: щедроти, дари, ласка невідомих, таємничих сил ◆ Сон, кажуть, божа благодать, — ні, часом кара божа! Леся Українка
2. усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра, достатків ◆ Без сліду їдять панські сахар ні нашу благодать, наші «зелені діброви», наші темні луги Нечуй-Левицький
   1. спокій, щастя ◆ [Джонатан:] А відколи я сам себе відрікся, я мир і благодать у серці чую Леся Українка
   2. у знач. присудк. сл., розм. дуже гарно, спокійно ◆ По нічнім дощику порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся Марко Вовчок

      Синоніми

Етимологія

Від ??

Переклад

щедроти, дари, ласка невідомих, таємничих сил

усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра, достатків

спокій, щастя

дуже гарно, спокійно

Джерела

• Словник УЛІФ: благодать