блювак

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. блюва́к блюваки́
Р. блювака́ блювакі́в
Д. блюваке́ві
блюваку́
блювака́м
З. блюва́к блюваки́
Ор. блювако́м блювака́ми
М. блюваку́ блювака́х
Кл. блюваку́ блюваки́

блю-вак

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блюв-; суфікс: -ак.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зах. отруйний гриб. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від блюва́ти, [блю́ти Ж], блю́нути «хлянути, раптово вилитись» Я, блюва́к «вид отруйного гриба, Agaricus emeticus Harz. (Russula) Мак», блюва́ка «той, що блює; конус псевдовулканічного виверження газів» Я, блюва́ки «блювотина», блюва́чка «блювання», блюво́та, блювоти́на, блювоти́ння, [блевати́ни Ж], блюво́тне, [блю́вне Ж. блюва́тний Я];— рос. блева́ть, білор. блева́нне, [блюва́ць, блява́ць], др. бльвати, п. ст. bluć, blwać, чеськ. blít, словац. bľuvať, в.-луж. bleć «плювати», н.-луж. bluwaś «плювати, блювати», ст. bluś «тс.», полаб. bľåvə «плює, блює», болг. б'ълвам «блюю», мак. блујавица «блювотина», сербохорв. бљу̀вати, словен. bljuváti «блювати, плювати», bljevati «тс.», стсл. бльвати; — psl. blьvati; — здебільшого вважається спорідненим з лит. bliauti «бекати, ревти», bliūti «заревти», лат. bľaût «ревти, кричати», гр. φλύω «клекочу, вивергаю рідину, течу через край», гр. φλέω «переповнююсь», лат. fluo «течу, ллюсь»; розглядається також (Трубачёв С.-луж. сб. 161 — 162; Otrębski LP 9, 18; ЭССЯ 2, 140—141) як давня фонетична паралель до плюва́ти; зіставляється з н.-луж. bluraś «виливати розбризкуючи» і лит. biauróti «гидити, загидити», biaurùs «гидкий». — Шанский ЭСРЯ 1 2, 136; Фасмер І 173; БЕР 1 98—99; Skok І 175—176; Sł. prasł. І 276—277; Sadn.—Aitz. VWb. I 172—174; Bern. I 64; Fraenkel 49; Persson Beitr. 801.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]