Перейти до вмісту

борлак

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. борла́к борлаки́
Р. борлака́ борлакі́в
Д. борлако́ві
борлаку́
борлака́м
З. борла́к борлаки́
Ор. борлако́м борлака́ми
М. борлаку́ борлака́х
Кл. борлаку́ борлаки́

бор-ла́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -борлак-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розм. верхня випнута частина горла; кадик [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]
  1. го́рло

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від укр. борла́к «Адамове яблуко», борла́нка, борли́т «тс.», бурла́к «тс.» Ж; гортань ВеЗн»; — вважається запозиченням із східнороманських мов; молд. бурлан (рум. burlán «труба, жолоб») пов'язується з тур. boru «труба». — Vincenz 2; СДЕЛМ 64; DLRM 102.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]