бричка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бри́чка бри́чки
Р. бри́чки бри́чок
Д. бри́чці бри́чкам
З. бри́чку бри́чки
Ор. бри́чкою бри́чками
М. бри́чці бри́чках
Кл. бри́чко* бри́чки*

бри́ч-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Корінь: -брич-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.
.

Значення[ред.]

  1. легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки Панас Мирний ◆ Один із найкращих куточків 【Хмельницького】 вул. Гагаріна — невелика площа на перетині з вулицею Кам’янецькою, яку прикрашають пам’ятник Богдану Хмельницькому і велична споруда обласної філармонії. Трохи більше століття тому на цьому місці був величезний пустир, який мав цілком офіційну назву — Кінна площа. Тут у ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську упряж та інший відповідний інвентар.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Походить від пол. bryczka, потім з нім. Birutsche «легкий напівзакритий візок» від іт. biroccio «двоколка», далі з лат. birota від лат. bis «двічі» + лат. rota «колесо».

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]