бруковиця

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. брукови́ця брукови́ці
Р. брукови́ці брукови́ц
Д. брукови́ці брукови́цям
З. брукови́цю брукови́ці
Ор. брукови́цею брукови́цями
М. брукови́ці брукови́цях
Кл. брукови́це* брукови́ці*

бру-ко-ви́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брук-; суфікси: -ов-иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Бруковиця

Значення[ред.]

  1. діал. брук, бруківка. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях О. Т. Гончар

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]