бруковиця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	брукови́ця	брукови́ці
Р.	брукови́ці	брукови́ц
Д.	брукови́ці	брукови́цям
З.	брукови́цю	брукови́ці
Ор.	брукови́цею	брукови́цями
М.	брукови́ці	брукови́цях
Кл.	брукови́це*	брукови́ці*

бру-ко-ви́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брук-; суфікси: -ов-иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [brʊkɔˈu̯ɪt͡sʲɐ brʊkɔˈu̯ɪt͡sʲi] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Бруковиця

Значення

1. діал. брук, бруківка. ◆ Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях О. Т. Гончар

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: paving (en), pavement (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: бруковиця