бубніти

Українська

бубніти І

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бубню́	бубнів	бубні́тиму	—
Ти	бубни́ш	бубнів бубніла	бубні́тимеш	бубни́
Він Вона Воно	бубни́ть	бубнів бубніла бубніло	бубні́тиме	—
Ми	бубни́м(о́)	бубніли	бубні́тимем(о)	бубні́мо
Ви	бубните́	бубніли		бубні́те
Вони	бубня́ть	бубніли	бубні́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бубнячи́
Дієприсл. мин. ч.	бубні́вши
Безособова форма	[[бубні}но|бубні́}но]]

бубніти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.

Корінь: -бубн-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. те саме, що бубоніти 1, 3. ◆ За дверима асистентської все бубніли два голоси, перебиваючи один одного Ю. К. Смолич

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бубніти
• Словник УЛІФ: бубніти

бубніти ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	—	бубнів бубніла бубніло	бубні́тиме	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	—		—
Вони	—	—	—	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	—
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	—

бубніти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.

Корінь: -бубн-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. набрякати, бубнявіти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів