бурхотати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бурхочу́ бурхота́в бурхота́тиму  —
Ти бурхо́чеш бурхота́в
бурхота́ла
бурхота́тимеш бурхочи́
Він
Вона
Воно
бурхо́че бурхота́в
бурхота́ла
бурхота́ло
бурхота́тиме  —
Ми бурхо́чем (бурхо́чемо) бурхота́ли бурхота́тимем(о) бурхочі́м(о)
Ви бурхо́чете бурхота́ли бурхочі́ть
Вони бурхо́чуть бурхота́ли бурхота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бурхочачи́
Дієприсл. мин. ч. бурхота́вши
Безособова форма

Дієслова, недоконаний вид перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 6c).

Корінь: -бурхот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. підсилювальне до бурхати.[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали Грабовський

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]