Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	валаса́юся	валаса́вся валаса́лася	валаса́тимуся	—
Ти	валаса́єшся	валаса́вся валаса́лася	валаса́тимешся	валаса́йся
Він Вона Воно	валаса́ється	валаса́вся валаса́лася валаса́лося	валаса́тимеся	—
Ми	валаса́єм(о)ся	валаса́лися	валаса́тимем(о)ся	валаса́ймося
Ви	валаса́єтеся	валаса́лися		валаса́йтеся
Вони	валаса́ються	валаса́лися	валаса́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	валаса́ючись
Дієприсл. мин. ч.	валаса́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ва-ла-са́-ти-ся

Корінь: -валаса-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

недок., діал. тинятися, блукати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: валаса́льниця, валаса́ння дієслова:

Від укр. валаса́тися «швендяти, волочитися, тинятися», укр. валанца́ти си ЕЗб 26, укр. валанцюва́ти Я, укр. валанчува́ти Я, укр. вале́нсатися «тс.» Ба, укр. валаса́льниця «непосида; повія» Я; — запозичення з польської мови; пол. wałęsać «швендяти» пов'язується з пол. walić, яке відповідає укр. вали́ти, або разом з укр. вала́ндатися зводиться (Mikl. EW 374) до лат. valandà «проміжок часу, хвилина».— Richhardt 109; Brückner 599—600.— Див. ще валити.— Пор. валандатися.

Список перекладів