весна

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	весна́	ве́сни
Р.	весни́	ве́сен
Д.	весні́	ве́снам
З.	весну́	ве́сни
Ор.	весно́ю	ве́снами
М.	весні́	ве́снах
Кл.	ве́сно*	ве́сни*

вес-на́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -весн-; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: одн. [ʋeˈsnɑ], мн. [ˈʋɛsne]

• прослухати вимову

• УФ: [ве^исна́]

Семантичні властивості

Значення

1. пора року між зимою і літом, яка характеризується подовженням дня, потеплінням, появою перелітних птахів, розквітом рослин і т. ін. ◆ Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. Т. Г. Шевченко
2. перен. молодість, роки дитинства і юності ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. рік (тільки при визначенні віку кого-небудь) ◆ Був я підлітком і не знаю, Скільки весен тобі було, Як зустрілись ми серед гаю, Де зі скелі б'є джерело Іван Вирган, «В розповні літа», 1959 р.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Весна прикметники: весняний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: primavera (es) Італійськаit: primavera (it) Англійськаen: spring (en) Болгарськаbg: пролет (bg) Грецькаel: άνοιξη (el) Данськаda: forår (da) Естонськаet: kevad (et) Латиськаlv: pavasaris (lv) Литовськаlt: pavasaris (lt) Нідерландськаnl: lente (nl), voorjaar (nl) Німецькаde: Frühling (de) Польськаpl: wiosna (pl) Португальськаpt: primavera (pt) Російськаru: весна (ru) жін. Румунськаro: primăvară (ro) Турецькаtr: ilkbahar (tr) Угорськаhu: tavasz (hu) Французькаfr: printemps (fr) Фінськаfi: kevät (fi) Хорватськаhr: proleće (hr) Чеськаcs: jaro (cs) Шведськаsv: vår (sv)

Джерела

Весна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

вес-на́

Іменник жіночого роду.

Корінь: -весн-; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: одн. [vʲɪsˈna], мн. [ˈvʲɵsnɨ]
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. весна (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Весна ін. іменники: весенник, веснушка прикметники: весенний, вешний прислівники: по-весеннему

Етимологія

Від ??