вимірювати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вимі́рюю	вимі́рював	вимі́рюватиму	—
Ти	вимі́рюєш	вимі́рював вимі́рювала	вимі́рюватимеш	вимі́рюй
Він Вона Воно	вимі́рює	вимі́рював вимі́рювала вимі́рювало	вимі́рюватиме	—
Ми	вимі́рюєм(о)	вимі́рювали	вимі́рюватимем(о)	вимі́рюймо
Ви	вимі́рюєте	вимі́рювали		вимі́рюйте
Вони	вимі́рюють	вимі́рювали	вимі́рюватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	вимі́рюючи
Дієприсл. мин. ч.	вимі́рювавши
Безособова форма	ви́міряно

вимірювати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — виміряти.

Префікс: ви-; корінь: -мір-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ʋeˈmʲirʲʊu̯ɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. визначати величину чого-небудь, міряючи, порівнюючи її з одиницею виміру, застосовуючи спеціальні прилади або якусь мірку. ◆ немає прикладів застосування.
2. перен., розм. проходити, проїжджати по всій дорозі; обходжувати, об'їжджати що-небудь скрізь. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вимір дієслова: виміряти

Етимологія

Від ??

Переклад

визначати величину чого-небудь, міряючи, порівнюючи її з одиницею вимір

проходити, проїжджати

Джерела

• Словник УЛІФ: вимірювати
• Вимірювати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.