Українська

во-ло́-да́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -волод-; суфікс: -ар.

той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін. (про короля, князя). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь; велитель ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: володарка, володарство, володарювання, володільник прикметники: володарний, володарський дієслова: володарювати, володати

той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар
Російська_ru: властелин, повелитель

той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.

той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь

той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь