глитай

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. глита́й глита́ї
Р. глита́я глита́їв
Д. глита́єві
глита́ю
глита́ям
З. глита́я глита́їв
Ор. глита́єм глита́ями
М. глита́ї
глита́єві
глита́ю
глита́ях
Кл. глита́ю* глита́ї*

гли-та́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.


Корінь: -глитай-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. багатий власник, перев. селянин, який визискує батраків і бідняків. ◆ [Олена:] Куди ж це мати пішли? Певно, до глитая!… Марко Кропивницький, I, 1958, 447 ◆ — В економії хоч неділя є, хоч уночі не заставляють хребта гнути, а в глитаїв і ночами, як у пеклі… Олесь Гончар, Таврія…, 1957, 65 [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. образно. ◆ Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі [коня] Шалапута ґедзя. — Ач, як уп'явся, глитай! Олесь Донченко, VI, 1957, 256

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]