Перейти до вмісту

глитай

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. глита́й глита́ї
Р. глита́я глита́їв
Д. глита́єві
глита́ю
глита́ям
З. глита́я глита́їв
Ор. глита́єм глита́ями
М. глита́ї
глита́єві
глита́ю
глита́ях
Кл. глита́ю* глита́ї*

гли-та́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.


Корінь: -глитай-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. багатий власник, перев. селянин, який визискує батраків і бідняків. ◆ [Олена:] Куди ж це мати пішли? Певно, до глитая!… Марко Кропивницький, I, 1958, 447 ◆ — В економії хоч неділя є, хоч уночі не заставляють хребта гнути, а в глитаїв і ночами, як у пеклі… Олесь Гончар, Таврія…, 1957, 65 [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. образно. ◆ Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі [коня] Шалапута ґедзя. — Ач, як уп'явся, глитай! Олесь Донченко, VI, 1957, 256

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

[ред.]