грозьба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. грозьба  —
Р. грозьби  —
Д. грозьбі  —
З. грозьбу  —
Ор. грозьбою  —
М. грозьбі  —
Кл. грозьбо*  —

грозь-бá

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються. Корінь: -грозь-; суфікс: ; закінчення: .

Органічний варіант — укр. грізьба

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. погроза заподіяти комусь неприємність, лихо. ◆ І на грозьбу не уважає, війну з Енеєм начинає. Іван Котляревський ◆ Ні прозьби, ні грозьби не чує. Та й просила нас грозьбо́ю і прозьбо́ю, щоб привезли галочку із собою. Борис Грінченко

Синоніми[ред.]

  1. погроза, грізьба.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від др. грозьба, далі псл. *grozьba, похідне від псл. *groziti із наростком псл. *-ьba.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник. Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. грозьба (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.