грозьба

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	грозьба	—
Р.	грозьби	—
Д.	грозьбі	—
З.	грозьбу	—
Ор.	грозьбою	—
М.	грозьбі	—
Кл.	грозьбо*	—

грозь-бá

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються. Корінь: -грозь-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Органічний варіант — укр. грізьба

Вимова

• МФА: [ɦrоzʲ'ba]
• УФ: [гроз'бá]

Семантичні властивості

Значення

1. погроза заподіяти комусь неприємність, лихо. ◆ І на грозьбу не уважає, війну з Енеєм начинає. Іван Котляревський ◆ Ні прозьби, ні грозьби не чує. Та й просила нас грозьбо́ю і прозьбо́ю, щоб привезли галочку із собою. Борис Грінченко

Синоніми

1. погроза, грізьба.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від др. грозьба, далі псл. *grozьba, похідне від псл. *groziti із наростком псл. *-ьba.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: грозьба

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник. Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. грозьба (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Джерела

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.