Перейти до вмісту

грізьба

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. грізьба  —
Р. грізьби  —
Д. грізьбі  —
З. грізьбу  —
Ор. грізьбою  —
М. грізьбі  —
Кл. грізьбо*  —

грізь-бá

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -грізь-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. погроза заподіяти комусь неприємність, лихо. ◆ Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Панас Мирний ◆ Батьки просьбами і грозьбами таки випровадили сина до Окунів. Михайло Стельмах ◆ Не бере мольбою, чи не візьме грізьбою. Народна прикмета ◆ Від постраху, від грізьби стуманіють. Борис Грінченко

Синоніми

[ред.]
  1. погроза, грозьба

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Від др. грозьба, далі псл. *grozьba, похідне від псл. *groziti із наростком псл. *-ьba.

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.