груша

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. гру́ша гру́ши
Р. гру́ши гру́ш
Д. гру́ші гру́шам
З. гру́шу гру́ши
О. гру́шою гру́шами
М. гру́ші гру́шах
К. гру́шо* гру́ши*

гру́ш-а

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.


Корінь: -гру́ш-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. плід, фрукт

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Українське «груша» виводять з праслов. *gruša (з ранішого *grousja), яке походить від дієслова *grušiti/*grousti («дробити», «товкти», пор. «крушити»). Паралельною формою було праслов. *kruša < *krousja < *krušiti (пор. лит. kr(i)auše, латис. krausis, прусськ. crausios)[1].

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Примітки[ред.]

  1. О. С. Мельничук та інші Етимологічний словник української мови у 7 томах / О. С. Мельничук та інші. — Київ: Наукова думка, 1982 — 2012. — Т. 1. — 631 с.