домівка

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	домі́вка	домі́вки
Р.	домі́вки	домі́вок
Д.	домі́вці	домі́вкам
З.	домі́вку	домі́вки
Ор.	домі́вкою	домі́вками
М.	домі́вці	домі́вках
Кл.	домі́вко*	домі́вки*

до-мі́в-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дом-; суфікси: -ів-к; закінчення: -а.

Вимова

Зразкова:

• МФА: [doˈmiu̯kɑ]

Поширена помилкова:

• МФА: [dɔˈmifkɑ]
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

[1]

[2], icon

Значення

1. оселя, житло ◆ Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. ◆ Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. ◆ Де твоя домівка? — У Красному.
2. комп. те ж саме, що домашня сторінка, чолова сторінка, найвища сторінка, сторінка найвищого рівня

Синоніми

1. оселя, житло, місце проживання рус.
2. —

Антоніми

2. —

Гіпероніми

1. місце
2. —

Гіпоніми

1. —
2. сторінка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: домівонька, домівочка ін. іменники: дім, домівник, домівниця, домовик, домовина, домодержавець прикметники: домовий прислівники: удома

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: dwelling, residence Нідерландськаnl: woning, domicilie Польськаpl: mieszkanie Російськаru: жилище, место жительства Шведськаsv: bostad

Список перекладів
Есперантошeo: ĉefpaĝo (eo) Німецькаde: Haupseite (de) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: домівка

1. Б. Грінченко. "Словарь української мови".