дружина
Українська[ред.]
I[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дружи́на | дружи́ни |
| Р. | дружи́ни | дружи́н |
| Д. | дружи́ні | дружи́нам |
| З. | дружи́ну | дружи́н |
| Ор. | дружи́ною | дружи́нами |
| М. | дружи́ні | дружи́нах |
| Кл. | дружи́но | дружи́ни |
дру-жи́-на
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дружин-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [drʊˈʒɪnɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заміжня особа стосовно до свого чоловіка ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Переклад[ред.]
| жінка | |
| |
II[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дружи́на | дружи́ни |
| Р. | дружи́ни | дружи́н |
| Д. | дружи́ні | дружи́нам |
| З. | дружи́ну | дружи́ни |
| Ор. | дружи́ною | дружи́нами |
| М. | дружи́ні | дружи́нах |
| Кл. | дружи́но* | дружи́ни* |
дру-жи́н-а
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дружин-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- княже війско у Стародавній Русі ◆ немає прикладів застосування.
- загін спеціального призначення ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| загін | |
Джерела[ред.]
 |
Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дружи́на | дружи́ни |
| Р. | дружи́ни | дружи́н |
| Д. | дружи́ні | дружи́нам |
| З. | дружи́ну | дружи́ни |
| Ор. | дружи́ною | дружи́нами |
| М. | дружи́ні | дружи́нах |
| Кл. | дружи́но* | дружи́ни* |
дру-жи́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дружин-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дружина (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Неістоти/uk
- Слова з 7 букв/uk
- Людина/uk
- Подружжя/uk
- Жіноча частина сім’ї/uk
- Болванки/uk
- Потрібна вимова/uk
- Потрібна семантика/uk
- Потрібна етимологія/uk
- Потрібен переклад
- Статті до доробки/uk
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Слова з 7 букв/ru
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2
- Належить категоризувати/ru