дурити
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | дурю́ | дури́в | дури́тиму | — |
Ти | ду́риш | дури́в дури́ла | дури́тимеш | дури́ |
Він Вона Воно |
ду́рить | дури́в дури́ла дури́ло | дури́тиме | — |
Ми | ду́рим (ду́римо) | дури́ли | дури́тимем(о) | дурі́м(о) |
Ви | ду́рите | дури́ли | дурі́ть | |
Вони | ду́рять | дури́ли | дури́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | ||||
Безособова форма | ду́рено |
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.
Корінь: -дур-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- спокушати, зводити (дівчат). ◆ дурити голову
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ обдурювати
- ↑ ?
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками | |
|
ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно | |
спокушати, зводити | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 4c
- Українські слова з суфіксом -и
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Потрібна етимологія
- Слова з 6 букв/uk
- Дієслова обману/uk
- Дієслова поведінки/uk
- Дієслова відносин/uk