Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	дурю́	дури́в	дури́тиму	—
Ти	ду́риш	дури́в дури́ла	дури́тимеш	дури́
Він Вона Воно	ду́рить	дури́в дури́ла дури́ло	дури́тиме	—
Ми	ду́рим (ду́римо)	дури́ли	дури́тимем(о)	дурі́м(о)
Ви	ду́рите	дури́ли		дурі́ть
Вони	ду́рять	дури́ли	дури́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма	ду́рено

дурити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -дур-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- спокушати, зводити (дівчат). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ дурити голову

Найтісніша спорідненість
іменники: дурень, дурнота, дуріння, дурноляп прикметники: дурний дієслова: дурніти прислівники: дурно

Від ??

обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками
Англійська_en: to deceive ^(en), to take in ^(en); to pull one's leg ^(en)

ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно

спокушати, зводити