дурити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я дурю́ дури́в дури́тиму  —
Ти ду́риш дури́в
дури́ла
дури́тимеш дури́
Він
Вона
Воно
ду́рить дури́в
дури́ла
дури́ло
дури́тиме  —
Ми ду́рим (ду́римо) дури́ли дури́тимем(о) дурі́м(о)
Ви ду́рите дури́ли дурі́ть
Вони ду́рять дури́ли дури́тимуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. дури́вши
Дієприсл. мин. ч. дурячи
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма ду́рено

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.

Корінь: -дур-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]