екзил
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | екзи́л | екзи́ли |
| Р. | екзи́лу | екзи́лів |
| Д. | екзи́лові екзи́лу |
екзи́лам |
| З. | екзи́л | екзи́ли |
| Ор. | екзи́лом | екзи́лами |
| М. | на/у екзи́лі | на/у екзи́лах |
| Кл. | екзи́лу* | екзи́ли* |
ек-зи́л
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -екзил-.
Вимова
[ред.]- МФА: [eɡˈzɪl]
прослухати вимову?, файл- УФ: [еиґзи́л]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- вигнання ◆ Уряд Української Народної Республіки в екзилі.
Синоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від нім. exile "вигнання".
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |