залигувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	зали́гую	зали́гував	зали́гуватиму	—
Ти	зали́гуєш	зали́гував зали́гувала	зали́гуватимеш	зали́гуй
Він Вона Воно	зали́гує	зали́гував зали́гувала зали́гувало	зали́гуватиме	—
Ми	зали́гуєм(о)	зали́гували	зали́гуватимем(о)	зали́гуймо
Ви	зали́гуєте	зали́гували		зали́гуйте
Вони	зали́гують	зали́гували	зали́гуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	зали́гуючи
Дієприсл. мин. ч.	зали́гувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	зали́гууваний
Безособова форма	зали́гуувано

за-ли́-гу-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — залигати.

Префікс: за-; корінь: -лиг-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [zɐˈlɪɦʊu̯ɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. надівати мотузку на роги корові або волові.
2. тільки док., перен., розм. позбавити кого-небудь волі.

Синоніми

1. —
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: залигувати