запозичати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я запозича́ю запозича́в запозича́тиму  —
Ти запозича́єш запозича́в
запозича́ла
запозича́тимеш запозича́й
Він
Вона
Воно
запозича́є запозича́в
запозича́ла
запозича́ло
запозича́тиме  —
Ми запозича́єм(о) запозича́ли запозича́тимем(о) запозича́ймо
Ви запозича́єте запозича́ли запозича́йте
Вони запозича́ють запозича́ли запозича́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. запозича́ючи
Дієприсл. мин. ч. запозича́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма запозиче

за-по-зи-ча́́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікси: за-по-; корінь: -зич-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. приймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ [О ф і ц е р:] Добрі приклади варто запозичати. В. М. Собко, «П'єси», 1958 р.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]