змова
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | змо́ва | змо́ви |
Р. | змо́ви | змо́в |
Д. | змо́ві | змо́вам |
З. | змо́ву | змо́ви |
Ор. | змо́вою | змо́вами |
М. | змо́ві | змо́вах |
Кл. | змо́во* | змо́ви* |
змо́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: з-; корінь: -мов-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈzmɔu̯ɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- таємна угода для досягнення якої-небудь мети (частіше політичної). ◆ немає прикладів застосування.
- взаємна домовленість кількох чи багатьох осіб про спільні дії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
таємна угода для досягнення якої-небудь мети | |
взаємна домовленість кількох чи багатьох осіб про спільні дії | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова з префіксом з-
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 5 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Угоди/uk
- Домовленості/uk
- Дія/uk
- Діяльність/uk
- Таємниці/uk