Українська

ка-ва-ле́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кавалер-.

чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Капосні дівчата вже давненько насміхалися над нею, що ніяк не вибере собі кавалера і сама ходить лісом додому. Кухарук. Листи через двадцять років, «(з газети)»
- той, хто танцює в парі з жінкою ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- залицяльник ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
те ж саме, що парубок ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
той, кого нагороджено орденом ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: кавалерський

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів