парубок

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. па́рубок парубки́
Р. па́рубка парубкі́в
Д. па́рубкові
па́рубку
парубка́м
З. па́рубка парубкі́в
Ор. па́рубком парубка́ми
М. па́рубкові
па́рубку
парубка́х
Кл. па́рубче парубки́

па́-ру-бок

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -паруб-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. молодий чоловік, хлопець, юнак ◆ Еней був парубок моторний // І хлопець хоч куди козак. Котляревський, «Енеїда», 1842 р. [СУМ-11] ◆ Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгав босоногий парубок. М. П. Стельмах, «Кров людська — не водиця», 1957 р. [СУМ-11]
  2. неодружений чоловік, холостяк ◆  — Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько. І. С. Нечуй-Левицький, «Микола Джеря», 1876 р. [СУМ-11]

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

молодий чоловік, хлопець, юнак
неодружений чоловік, холостяк

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

па-ру-бо́к

Іменник чоловічого роду.


Корінь: -парубок-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Шаблон:укр. парубок (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]