Українська

кай-лів-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кайл-; суфікс: -івник.

майстер, що виготовляє кайла. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: кайло прикметники: кайловий

Від ??

майстер, що виготовляє кайла

робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо