кайлівник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. кайлівни́к кайлівники́
Р. кайлівника́ кайлівникі́в
Д. кайлівнико́ві
кайлівнику́
кайлівника́м
З. кайлівника́ кайлівникі́в
Ор. кайлівнико́м кайлівника́ми
М. кайлівнико́ві
кайлівникі́
кайлівника́х
Кл. кайлівнике́ кайлівники́

кай-лів-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кайл-; суфікс: -івник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. майстер, що виготовляє кайла. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

майстер, що виготовляє кайла
робітник, що кайлом відбиває гірську породу, розбиває каміння, кам'яне вугілля тощо

Джерела[ред.]