капиця

Див. також Капиця.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ка́пиця	ка́пиці
Р.	ка́пиці	ка́пиць
Д.	ка́пиці	ка́пицям
З.	ка́пицю	ка́пиці
Ор.	ка́пицею	ка́пицями
М.	ка́пиці	ка́пицях
Кл.	ка́пице*	ка́пиці*

ка́-пи-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -капиц-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈkɑpet͡sʲɐ] (одн.), [ˈkɑpet͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Капиця

Капиця

Значення

1. ремінь, що зв'язує в ціпі бияк з ціпилном. ◆ Коли молотила — ціп їй батько давав окремий: бич із вареного вишневого дерева, капиця з найміцнішої шкіри. Яновський

Холоніми

1. ціп

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Німецькаde: Карре (de) жін., -en, -en

Джерела

• Словник УЛІФ: капиця
• Український лінгвістичний портал