капиця
Див. також Капиця. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ка́пиця | ка́пиці |
Р. | ка́пиці | ка́пиць |
Д. | ка́пиці | ка́пицям |
З. | ка́пицю | ка́пиці |
Ор. | ка́пицею | ка́пицями |
М. | ка́пиці | ка́пицях |
Кл. | ка́пице* | ка́пиці* |
ка́-пи-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -капиц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈkɑpet͡sʲɐ] (одн.), [ˈkɑpet͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ремінь, що зв'язує в ціпі бияк з ціпилном. [≈ 1][▲ 1] ◆ Коли молотила — ціп їй батько давав окремий: бич із вареного вишневого дерева, капиця з найміцнішої шкіри. Яновський
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |