кицька

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ки́ць-ка

Іменник, жіночий рід.

відмінок однина множина
Н. ки́цька ки́цьки́
Р. ки́цьки ки́цьо́к
Д. ки́цьці ки́цька́м
З. ки́цьку ки́цьки́, ки́цьо́к
Ор. ки́цькою ки́цька́ми
М. на/у ки́цьці на/у ки́цька́х
Кл. ки́цько ки́цьки́

Корінь: -киць-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

кицька породи шартро.
  1. те ж саме, що кішка 1 ◆ Ой їхало весілля під зелену грушку, Два коти за свати, а кицька за дружку. (коломийка)

Синоніми[ред.]

  1. кішка, киця, кітка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. тварина

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

кицька, або кішечка, може походити від голландського слова poes, чи від стародавнього німецького слова Puuskatte, шведськогоkattepus, або норвезькогоpus, чи pusekattанглійській мові слово кицька перекладається як pussycat).

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]