Українська
[ред.]

кі́т-ка

Корінь: -кіт-; суфікс: -к; закінчення: -а.

розм. те ж саме, що кішка. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Дивіться… сьогодні тут знов та чужа кітка. Її не видко, бо вона чорна, лиш зелені очі блищать. О. Кобилянська

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: котик ін. іменники: кіт, кішечка, кішка, котисько, котище, котяра, котятина, кошеня, кошенятко, кошеняточко прикметники: кітна, котячий дієслова: окотитися, окочуватися

Від кіт + -к +а

Список перекладів
Російська_ru: кошка ^(ru) жін., киска ^(ru) жін.

Українська[ред.]