кітка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
кі́т-ка
Іменник, жіночий рід.
Корінь: -кіт-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. те ж саме, що кішка ◆ Дивіться... сьогодні тут знов та чужа кітка. Її не видко, бо вона чорна, лиш зелені очі блищать. О. Кобилянська
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми: котик
- іменники: кіт, кішечка, кішка, котисько, котище, котяра, котятина, кошеня, кошенятко, кошеняточко
- прикметники: кітна, котячий
- дієслова: окотитися, окочуватися
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??