кретин

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	крети́н	крети́ни
Р.	крети́на	крети́нів
Д.	крети́нові крети́ну	крети́нам
З.	крети́на	крети́нів
Ор.	крети́ном	крети́нами
М.	крети́нові крети́ну	крети́нах
Кл.	крети́ну	крети́ни

кре-ти́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кретин-.

Вимова

• МФА : [kreˈtɪn] (одн.), [kreˈtɪne] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мед. хворий на кретинізм; ідіот ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен., лайл. дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

хворий на кретинізм; ідіот

дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5