кретин
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | крети́н | крети́ни |
| Р. | крети́на | крети́нів |
| Д. | крети́нові крети́ну |
крети́нам |
| З. | крети́на | крети́нів |
| Ор. | крети́ном | крети́нами |
| М. | крети́нові крети́ну |
крети́нах |
| Кл. | крети́ну | крети́ни |
кре-ти́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кретин-.
Вимова
[ред.]- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мед. хворий на кретинізм; ідіот [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен., лайл. дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| хворий на кретинізм; ідіот | |
| дурень, тупа, нікчемна людина; ідіот | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5