кіл

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

кіл 1[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

кіл

Іменник, чоловічий рід.

відм. однина множина
Н. кіл коли́
Р. кола́ колі́в
Д. колу́, коло́ві кола́м
З. кіл коли́
О. коло́м кола́ми
М. на/у колі́ на/у кола́х
К. ко́ле* коли́*

Корінь: -кіл-

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що кілок ◆ Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки. М. Коцюбинський

Синоніми[ред.]

  1. кілок, паля, штиль, пікет, прикіл, розм. прикілок, розм. тинина, діал. пакіл, діал. колик, діал. приколень

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • вбивати/вбити осиковий кілок (кіл) у могилу
  • [хоч] кіл (кілок, кілка, кола і т. ін.) на голові теши
  • думка гвіздком (колом) стримить (стирчить, сидить і т. ін.) у голові
  • язик стає колом
  • стати/стояти колом у горлі

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

кіл 2[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

кіл

Іменник, чоловічий рід.

відм. однина множина
Н. кіл кі́ли
Р. кі́лу кі́лів
Д. кі́лу, кі́лові кі́лам
З. кіл кі́ли
О. кі́лом кі́лами
М. на/у кі́лі на/у кі́лах
К. кі́ле* кі́ли*

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. гірська порода, різновид відбілюючих глин ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

кіл 3[ред.]

Значення[ред.]

  1. форма родового відмінка множини від коло

Джерела[ред.]