кіл

Українська

кіл I

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	кіл	коли́
Р.	кола	колі́в
Д.	колу	кола́м
З.	кіл	коли́
Ор.	колом	кола́ми
М.	колі	кола́х
Кл.	коле*	коли́*

кіл

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1*c.

Корінь: -кіл-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що кілок. ◆ Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки. М. Коцюбинський

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• вбивати/вбити осиковий кілок (кіл) у могилу
• [хоч] кіл (кілок, кілка, кола і т. ін.) на голові теши
• думка гвіздком (колом) стримить (стирчить, сидить і т. ін.) у голові
• язик стає колом
• стати/стояти колом у горлі

Споріднені слова

зменш.-пестливі форми: кілок, колик ін. іменники: прикіл, прикілок, пакіл дієслова: колоти

Етимологія

Від ??

Переклад

російська: кол (ru) чол.

кіл II

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	кі́л	кі́ли
Р.	кі́ла	кі́лів
Д.	кі́лові кі́лу	кі́лам
З.	кі́л	кі́ли
Ор.	кі́лом	кі́лами
М.	на/у кі́лу	на/у кі́лах
Кл.	кі́лу*	кі́ли*

кі́л

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кіл-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

.

Значення

1. гірська порода, різновид відбілюючих глин ◆ немає прикладів застосування.

Етимологія

Від ??

Переклад

російська: кил (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: кіл

кіл 3

Значення

1. форма родового відмінка множини від коло

Джерела

• КІЛ — тлумачення на СЛОВНИК.НЕТ
• Словник УЛІФ: кіл