Українська

кі́ст-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кіст-; суфікс: -к; закінчення: -а.

окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
тільки мн. останки, тіло померлого; прах. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
збірн. ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), що їх використовують для різних виробів. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
рідко те ж саме, що кісточка 6. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: кістковий

Від ??

окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини
Іспанська_es: hueso чол. Італійська_it: osso чол. Англійська_en: bone Каталанська_ca: os чол. Окситанська_oc: òs чол. Французька_fr: os чол.

останки, тіло померлого; прах

ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), що їх використовують для різних виробів

кісточка